Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розгромлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розгромити — див. розгромлювати … Український тлумачний словник
розгромлювання — я, с. Дія за знач. розгромлювати … Український тлумачний словник
розтрощувати — ую, уєш, недок., розтрощи/ти, рощу/, ро/щиш, док., перех. 1) Ламати, розбивати на частини, шматки. || 3 силою надавлюючи, натискаючи, роздробляти, руйнувати що небудь. || Повністю виводити з ладу. || розм. Пошкоджувати, ранити яку небудь частину… … Український тлумачний словник
перемогти — 1) = перемагати (кого що у боротьбі, змаганні тощо), побороти, поборювати, збороти, зборювати, перебороти, переборювати, подолати, здолати, повергнути, повергти, повергати, попрати, попирати; пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати … Словник синонімів української мови
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови
